Строк корисного використання

Що це означає

Строк корисного використання - це період, протягом якого фірма очікує продуктивно використовувати актив. На ньому ґрунтується бухгалтерський амортизаційний план: якщо фірма розраховує використовувати верстат вісім років, вона розподіляє його вартість на витрати за вісім років.

Він може відрізнятися від фізичного строку служби. Комп'ютер може працювати десять років, але економічно фірма використовує його три-чотири роки, доки він не застаріє. Під час оцінювання враховують знос, технічний прогрес, плановану інтенсивність використання й договірні чи правові обмеження.

Бухгалтерський строк може відрізнятися від податкового строку амортизації за амортизаційною групою. Різниця між бухгалтерською та податковою амортизацією створює тимчасову різницю, за якою фірми, що обліковують відстрочений податок, розраховують відстрочене податкове зобов'язання чи актив.

Як це працює на практиці

Строк фірма визначає у внутрішньому положенні за групами активів, наприклад автомобілі п'ять років, комп'ютери три роки, будівлі тридцять-п'ятдесят років. Для значних активів оцінку варто обґрунтувати технічними даними чи досвідом зі схожим майном.

Якщо актив складається з частин із різним строком служби, наприклад будівля з дахом і ліфтом, фірма може застосовувати компонентну амортизацію. Кожну частину тоді амортизують за її строком, що точніше відображає реальний знос.

Оцінку строку треба регулярно переглядати. Якщо виявиться, що верстат прослужить довше чи менше, амортизаційний план коригують перспективно, тобто залишкову вартість розподіляють на новий залишковий строк без виправлення минулих років.

На що звернути увагу

Фірми іноді для простоти прирівнюють бухгалтерський строк до податкового строку амортизації. Це практично, але не завжди достовірно відображає реальність. Якщо актив використовують помітно довше чи менше, аудитор може вимагати коригування.

Надто короткий строк збільшує витрати в перші роки й знижує показаний прибуток, надто довгий, навпаки, відкладає їх. Обидві помилки спотворюють фінансовий результат і показники на кшталт EBIT, за якими стежать банки й інвестори.