Термін

Дистриб’юторський договір

Договір, за яким виробник або імпортер постачає товар дистриб’юторові для перепродажу від свого імені та за свій рахунок, часто з ексклюзивною територією. На відміну від торгового агента дистриб’ютор сам несе ризик продажу.

Оновлено

Що це означає

Дистриб’юторський договір регулює довгострокову співпрацю, за якої виробник чи імпортер продає товар дистриб’юторові, а той перепродає його від свого імені та за свій рахунок. Дистриб’ютор купує товар, стає його власником, а його прибуток - різниця між ціною купівлі та продажу.

Торговий кодекс окремо його не регулює: це непойменований договір, що поєднує елементи рамкового договору і повторюваних договорів купівлі-продажу. Тому його зміст особливо важливий: те, про що сторони не домовляться, часто не буде врегульоване взагалі.

Від договору торговельного представництва він відрізняється ризиком. Торговий агент продає від імені виробника і отримує комісію, дистриб’ютор купує на свій ризик і несе збиток, якщо товар не продасть. Тому під час припинення договору в дистриб’ютора, як правило, немає законного права на компенсацію, як в агента.

Як це працює на практиці

Добрий договір визначає територію й ексклюзивність, мінімальні закупівлі, прайс-лист і знижки, умови постачання за Incoterms, умови оплати, використання торговельної марки, маркетинг, рекламації і строк попередження про розірвання. За ексклюзиву ключовим буває і застереження про заборону продажу конкурентних товарів.

Із закордонним постачальником чи дистриб’ютором треба враховувати ПДВ під час постачань усередині ЄС, мито під час імпорту з третіх країн і те, чи не створює дистриб’ютор для постачальника постійного представництва. Важливий і вибір застосовного права та суду.

Бонуси за оборот і маркетингові внески в обліку і ПДВ оцінюють по-різному: то як додаткову знижку, що коригує базу податку, то як оплату послуги. Під час підготовки договору ми радимо точно називати ці платежі, щоб їх можна було правильно провести.

На що звернути увагу

Конкурентне право ЄС обмежує, про що виробник може домовитися з дистриб’ютором. Заборона продавати нижче встановленої ціни чи повна заборона онлайн-продажу може виявитися забороненою угодою. Навіть малим фірмам варто перевірити такі застереження.

Другий ризик виникає під час припинення співпраці: що робити із запасами, які закупив дистриб’ютор, хто відповідає за гарантіями за проданий товар і коли дистриб’ютор має припинити використовувати бренд. Якщо договір цього не розв’язує, спір майже неминучий.

Потрібно пояснити термін на вашій конкретній ситуації? Консультації від 55 € / година без ПДВ, залежно від теми та складності.