Мито

Що це означає

Мито - платіж при імпорті товару з країни поза ЄС. Воно рахується з митної вартості, що включає ціну товару, перевезення і страхування до кордону Союзу, та зі ставки за класифікацією товару.

Усередині ЄС мита немає: це єдиний митний союз. Тому в торгівлі з третіми країнами вирішує правильна класифікація: один і той самий товар може мати і нульову, і десятивідсоткову ставку.

Мито треба відрізняти від акцизу і ввізного ПДВ, хоча митниця нараховує їх одним рішенням. Мито йде до бюджету ЄС і компанії не повертається, ПДВ для платника нейтральний через відрахування, а акциз стосується лише окремих товарів, наприклад пального, алкоголю і тютюну.

Як це працює на практиці

Сплачене мито не відраховується як ПДВ: воно входить у вартість придбання товару чи майна. При розрахунку ціни продажу про нього не можна забувати.

Ставку може знизити угода про вільну торгівлю, якщо постачальник підтвердить походження товару. Документ про походження має реальну грошову цінність, і запитувати його треба до постачання.

Хто сплачує мито, визначає умова поставки за Incoterms. За DDP його несе постачальник, і воно приховане в його ціні, за EXW або FOB покупець сплачує його окремо митниці. Залежно від цього ми обліковуємо мито або у складі рахунку постачальника, або за митним рішенням у вартості придбання.

На що звернути увагу

Митниця перевіряє класифікацію і заднім числом, як правило за три роки. Хибний код означає доплату мита, пеню і перерахунок ввізного ПДВ за весь період.

Занижений рахунок від постачальника, який має зменшити мито, небезпечний для імпортера. Митниця порівнює ціни зі звичайною вартістю схожого товару і за сумнівів сама визначає митну вартість, тож уявна економія обертається доплатою, пенею і штрафом.