Висновок аудитора

Що це означає

Аудиторська думка - заключна позиція у звіті незалежного аудитора, у якій він висловлює, чи дає фінансова звітність в усіх суттєвих аспектах достовірне й правдиве уявлення про фінансовий стан і результати відповідно до застосовної концепції звітності. Це головний результат аудиту, і читачі звітності дивляться його першим.

Розрізняють чотири типи думки. Немодифікована думка означає, що звітність у порядку. Думка із застереженням - звітність правильна, за винятком конкретного суттєвого питання. Негативна думка - викривлення суттєві й поширені, і звітність не дає достовірного уявлення. Відмова від висловлення думки буває, коли аудитор не отримав достатніх доказів.

Крім думки, звіт може містити розділ, що привертає увагу до важливого питання, розкритого у звітності, не змінюючи думки, наприклад до суттєвої невизначеності щодо безперервності діяльності. Частиною звіту є й позиція щодо річного звіту, якщо фірма його складає.

Як це працює на практиці

Обов'язок аудиту має фірма, що перевищила встановлені законом критерії розміру, наприклад вартість активів, чистий оборот чи чисельність працівників, а також підприємства суспільного інтересу. Аудит може бути й добровільним, наприклад на вимогу банку чи інвестора. Звіт аудитора разом зі звітністю розміщують у реєстрі фінансової звітності.

Фірмі важливо спілкуватися з аудитором увесь рік, а не лише під час закриття. Своєчасне вирішення спірних питань, наприклад оцінки запасів, резервів чи виручки, знижує ризик застереження. Наприкінці аудиту аудитор зазвичай надсилає керівництву лист із висновками й рекомендаціями щодо поліпшення контролю.

Банки часто вимагають у кредитних договорах аудованої звітності з немодифікованою думкою. Застереження чи негативна думка можуть порушити умови договору й призвести до погіршення умов фінансування. Перед затвердженням звітності загальними зборами звіт аудитора має бути в наявності.

На що звернути увагу

Немодифікована думка не гарантує відсутності шахрайства чи помилок у фірмі. Аудит проводять вибірково, і він спрямований на суттєві викривлення. Дрібних помилок чи добре прихованого шахрайства він може не виявити. Відповідальність за правильність звітності несе керівництво фірми, а не аудитор.

Увага до розділу про безперервність діяльності. Якщо аудитор вказує на суттєву невизначеність, ділові партнери, банки й кредитні страховики сприймають це як тривожний сигнал. Фірмі варто мати готовий план розв'язання невизначеності й уміти пояснити його до оприлюднення звіту.