Рішення про донарахування податку

Що це означає

Рішенням про донарахування податковий адміністратор встановлює податок або різницю між податком із декларації і податком, який визначив сам. Це владний акт із резолютивною частиною, обґрунтуванням і роз’ясненням порядку оскарження, а не лист і не думка перевіряльника.

Його виносять наприкінці провадження з донарахування, що починається врученням протоколу податкової перевірки разом із вимогою висловитися. Сам протокол нічого не нараховує і виконанню не підлягає.

Рішення про нарахування - не єдиний шлях, яким податок збільшується. Той самий результат дає уточнююча податкова декларація, яку платник подає сам: рішення тоді не виникає, різниця сплачується за декларацією, а штраф, як правило, нижчий, ніж за різницю, виявлену перевіркою.

Як це працює на практиці

Від вручення рішення починає спливати строк на апеляційну скаргу, зазначений у роз’ясненні; подають її тому самому адміністраторові, який рішення виніс. Донарахована різниця стає до сплати лише після набрання рішенням законної сили, а строк платежу названий у самому рішенні.

Рішення доставляють в електронну скриньку, і відлік строків іде від вручення. До донарахованої різниці додається штраф за податкове правопорушення, який рахують за період від первісного строку сплати податку, а якщо нараховану суму не сплатити вчасно, додасться ще й пеня за прострочення.

Коли клієнт отримує рішення, ми спершу звіряємо його резолютивну частину з протоколом і з запереченнями, поданими в провадженні про нарахування. Апеляцію потім спрямовуємо на конкретні помилки у встановленні фактів або в правовій оцінці, а не на загальну незгоду, а за великої суми готуємо й заяву про розстрочення на час після набрання чинності.

На що звернути увагу

Рішення, що лежить в електронній скриньці, після спливу строку зберігання вважається врученим, навіть якщо його ніхто не відкрив. Строк на оскарження через це минає намарно, рішення набирає законної сили, а після безрезультатного спливу строку сплати різницю стягують примусово; лишається тільки поновлення провадження, умови якого значно вужчі.

Адміністративний позов проти рішення апеляційного органу стягнення сам не зупиняє: зупинну дію треба окремо просити, і суд може її не надати. Фірма, яка розраховує, що до рішення суду платити не доведеться, під час судового спору отримує податкове стягнення на банківський рахунок.