Ліквідаційна маса

Що це означає

Ліквідаційна маса - майно боржника, яке після оголошення банкрутства слугує для задоволення кредиторів. До неї входить усе, чим боржник володіє в день оголошення банкрутства і що набуде під час нього: нерухомість, верстати, запаси, гроші на рахунках, вимоги, частки чи права інтелектуальної власності.

Майном маси управляє розпорядник, який описує його, оцінює, охороняє й реалізує, найчастіше на публічних торгах, шляхом збору пропозицій чи прямого продажу. Боржник втрачає право ним розпоряджатися. Виручку потім розподіляють між кредиторами в установленій законом черговості.

Маса ділиться на загальну, з якої задовольняються звичайні кредитори, і окремі маси з майна, обтяженого забезпечувальним правом. З окремої маси першочергово задовольняється забезпечений кредитор, наприклад банк із заставою на будівлю.

Як це працює на практиці

Для кредитора ключове - вчасно подати заяву про вимогу в законний строк. Незаявлена вимога з маси не задовольняється. Для забезпечених вимог у заяві треба зазначити й забезпечення, інакше з вимогою поводяться як із незабезпеченою.

Розпорядник може повернути до маси й майно, яке боржник до банкрутства передав іншим, якщо це оспорюваний правочин, наприклад безоплатне передання чи надання переваги одному з кредиторів. Тож ділові партнери боржника в кризі іноді мусять повернути платежі, отримані незадовго до банкрутства.

В обліку кредитор вимогу до боржника в банкрутстві не списує, а створює резерв під знецінення, який щодо заявлених вимог визнається для податку. Після завершення банкрутства незадоволену частину списують. Цей порядок ми завжди відстежуємо щодо боржників клієнтів у неплатоспроможності.

На що звернути увагу

Найчастіша помилка кредиторів - пропустити строк заяви вимоги, особливо коли про банкрутство дізнаються пізно. Радимо стежити за Торговим вісником і реєстром неплатоспроможних щодо важливих покупців чи через сервіс, що повідомляє про зміни.

Для боржника та його директорів ризик - зменшення маси перед банкрутством: продаж майна нижче ціни, виплати учасникам чи погашення позик близьким особам. Розпорядник перевіряє такі правочини, і директори можуть особисто відповідати за шкоду кредиторам.