Внутрішній аудит

Що це означає

Внутрішній аудит - незалежна й об’єктивна перевірка, яка допомагає керівництву фірми з’ясувати, чи працюють процеси, контролі й керування ризиками так, як мають. Його проводить власний відділ внутрішнього аудиту, підпорядкований безпосередньо найвищому керівництву чи наглядовій раді, або зовнішній підрядник за договором.

На відміну від обов’язкового аудиту, який проводить незалежний аудитор і який перевіряє лише те, чи дає звітність достовірну й правдиву картину, внутрішній аудит ширший. Він перевіряє закупівлі, продажі, склади, ІТ, кадри, дотримання правил чи ефективність процесів і пропонує покращення.

У моделі трьох ліній внутрішній аудит - третя лінія: він незалежно перевіряє, чи добре працюють перша лінія, тобто підрозділи в щоденній роботі, і друга лінія, наприклад комплаєнс чи ризик-менеджмент. Його цінність тримається на незалежності від тих, кого він перевіряє.

Як це працює на практиці

Він обов’язковий передусім для банків, страховиків, органів публічного управління й деяких інших регульованих фірм. Середнім і великим приватним фірмам радимо його як інструмент керівництва, особливо якщо в них кілька філій, великі склади чи великі закупівлі, де легко ховаються помилки й шахрайство.

Невеликі фірми можуть використати внутрішній аудит як разову перевірку конкретної сфери, наприклад затвердження платежів, ведення каси чи налаштування доступів у бухгалтерській системі. Результат - звіт із висновками, ризиками й рекомендаціями та план, хто й до якого строку усуне недоліки.

З облікового погляду внутрішній аудит часто виявляє слабкі місця, яких обов’язковий аудитор не бачить, наприклад відсутність розподілу обов’язків чи неконтрольовані зміни основних даних постачальників. Їхнє усунення знижує ризик шахрайства й витрати на зовнішній аудит.

На що звернути увагу

Найчастіша помилка - внутрішній аудит, який не незалежний: аудитор підпорядкований директору перевірюваного підрозділу, чи його висновки «доводять» перед поданням керівництву. Такий аудит дає хибне відчуття впевненості замість реальної інформації.

Друга помилка - коли висновки не вирішуються. Звіт, що опинився в шухляді, - втрачені гроші. Керівництво має стежити за виконанням коригувальних заходів і під час наступного аудиту перевіряти, чи не повторюються висновки.