Банківська таємниця

Що це означає

Банківська таємниця - обов'язок банку зберігати в таємниці все, що стосується його клієнтів: наявність і залишки рахунків, проведені платежі, кредити, вклади чи збережені цінності. Її регулює закон про банки, і вона поширюється на працівників банку й після звільнення.

Банківська таємниця не абсолютна. Закон точно визначає органи, яким банк зобов'язаний надати дані, наприклад судам, виконавцям, податковим органам, поліції, підрозділу фінансової розвідки чи Національному банку Словаччини.

Схожий захист дає податкова таємниця для даних у податкових органах. Обидві захищають приватне життя підприємців, але не мають заважати виявленню злочинів чи стягненню боргів.

Як це працює на практиці

На практиці компанія стикається з банківською таємницею, наприклад, під час виконавчого провадження чи податкового стягнення, коли банк на запит виконавця повідомляє залишки й блокує рахунок. Зазвичай компанія дізнається про це лише з блокування рахунку.

Під час податкової перевірки інспектор може запросити в банку виписки за рахунками перевірюваної компанії. Тому важливо, щоб банківські виписки відповідали обліку, а кожен платіж мав документ.

Компанія може сама звільнити банк від таємниці, наприклад щоб банк надавав дані її бухгалтеру, аудитору чи застосунку для імпорту виписок. Це робиться письмовою згодою або через open banking.

На що звернути увагу

Банківська таємниця не захищає від обов'язків за законом про протидію легалізації доходів. Банк зобов'язаний повідомляти про незвичайні операції, а клієнт про це не дізнається, тому пояснення до великих платежів краще готувати заздалегідь.

Якщо компанія дає бухгалтеру чи іншому постачальнику доступ до рахунку, варто обмежити права лише переглядом. Повні права на введення платежів підвищують ризик зловживань і помилок.