Законний інтерес

Що це означає

Законний інтерес - одна з шести правових підстав обробки персональних даних за GDPR. Фірма використовує його, коли дані потрібні для її власної законної мети, яка не випливає з договору чи закону, а просити згоду було б непрактично або непропорційно.

Типові приклади - охорона майна за допомогою системи відеоспостереження, стягнення боргів із боржників, захист мережі та IT-систем чи прямий маркетинг для наявних клієнтів. У кожному випадку фірма має точно назвати, який інтерес вона переслідує.

На відміну від згоди на обробку суб’єкт даних тут нічого не підписує. Проте він має право заперечити, і тоді фірма мусить довести, що її інтерес переважає права та свободи людини, інакше обробку припиняє.

Як це працює на практиці

Перед запуском обробки ми готуємо з клієнтом письмовий тест пропорційності. У ньому описуємо мету, перевіряємо, чи не можна досягти її м’якшими засобами, і оцінюємо вплив на суб’єктів даних. Цей документ відомство під час перевірки запитує першим.

Для камер і моніторингу працівників допомагає чітко обмежити обсяг: які приміщення, який строк зберігання запису і хто має до нього доступ. Камера в офісі, спрямована просто на робоче місце, тест зазвичай не проходить.

Законний інтерес ми зазначаємо й в інформації для суб’єктів даних, яку фірма публікує на сайті чи біля входу до приміщень. Якщо фірма має відповідальну особу з захисту даних, тест пропорційності погоджуємо з нею ще до запуску.

На що звернути увагу

Законний інтерес - не універсальне рішення для випадків, коли фірма не має іншої підстави. Ним не можна обійти згоду на відстежувальні cookies чи на маркетинг для людей, з якими фірма не має жодних відносин.

Ризик і в тесті пропорційності, написаному один раз і забутому. Коли змінюється мета, обсяг даних або технологія, його треба оновити, інакше під час перевірки документ не описує реальність і фірмі нічим захистити обробку.